|
27.07.2016
Пам’ять про Г.М. Кірпу
Пішов з життя так скоро Цей добрий Чоловік, Так жаль, що Бог призначив Йому короткий вік…
Любов, повагу, шану Від всіх людей він мав, І все-таки комусь він Так дуже заважав.
Нема давно на світі, Та пам’ять все живе. Кірпі, щоб поклонитись Народ все йде і йде…
В день ювілею люди Всі згадують його Лиш 70 було би, та жаль, – Немає вже давно…
18.06.2016 рік
Садиба-музей Г.М. Кірпи
З хвилюванням я ступаю На хати цей поріг. Що буду тут, в Клубівці, Хто б то подумать міг!?
У цій хатині ріс він, Душею все мужав Героєм країни що стане, Того ще він не знав.
Вчився в школі добре, І на баяні грав. Тваринок всіх любив, Собачок в дворі мав.
Котика рудого «Шустиком» назвав, Часто брав на руки, Гладив, обіймав.
Ось такий був Чоловік – Добрая душа. І звали чоловіка – Георгій Кірпа.
21.06.2016 рік Олена Йосипівна Мельничук
|
|||
|
© 2010 Міжнародної громадської організації |
Разработка сайта SiteShvidko |