14.11.2021

    Правління Громадської Організації "Фонд імені Георгія Миколайовича Кірпи" з глибоким сумом сповіщає, що на 73-му році раптово пішов з життя Чарнецький Олег Ігорович член нашої організації, який стояв біля витоків її створення на Закарпатті. Був активним організатором і учасником всіх заходів, які проводились Фондом в Ужгороді і Чопі. Поширював в маси ідеї просвітництва і благочинства. Нагороджений орденом "За віру та службу" 1-го і 2-го ступенів.

    Олег Ігорович народився в селі Клубівка в Хмельницькій області. Зростав в багатодітній сім'ї. Окрім нього було ще троє старших дітей - сестри Людмила, Галина і Жанна. Діти виховувались батьками, які належали до верств інтелігенції - батько інженер, а мати лаборант. Вони сповідували загальнолюдські цінності такі, як повага до людини та її гідності, любов до праці і здобуття знань. Чесність і порядність дітям прищеплювали змалку. В домі панувала взаємоповага. Батьки для дітей на все життя залишились прикладом добропорядності і людяності.

     Олег Ігорович в молоді роки проходив службу в військово-морських силах Чорноморського флоту. Цей час загартував характер юнака. Він пишався тими роками. Любив згадувати і розповідати нам події з того часу. Мабуть був романтиком. Любив море та його стихію, яке назавжди запало в його серце, як спогад про безтурботну молодість.

     На Закарпатті він прожив півстоліття. Полюбив цей край та його людей. Тут народились його діти і онуки. Він був працьовитий і завзятий до будь якої роботи. Захоплювався садівництвом і городництвом. І люди поважали його щирого і веселого, товариського і доброго. Не всі помічали, що за кремезною постаттю ховалась тонка і вразлива натура людини, яка глибоко переживає життєві негаразди. Його усамітнення це не прояв відлюдковатості, а спроба розібратись і дати свою оцінку навколишньому світу.

     Нічого для себе не вимагав. Нікого не ганьбив і не звинувачував. Просто жив, як знав. Пішов раптово і несподівано.

     Для сім'ї, родини і близьких йому людей це велика втрата, яка може бути компенсована тільки пам'яттю про дорогу їм людину.

     Нехай неспокійна його душа отримає вічний спокій !