29.07.2021

Харківщина вшанувала пам'ять Георгія Миколайовича Кірпи.

      На честь 75-річчя від дня народження видатного державного діяча, Героя України, почесного

харків'янина Георгія Кірпи в селищі Борова пройшов масштабний урочистий захід.

       Організатори вечора пам'яті Георгія Кірпи на чолі з головою Харківської обласної громадської

організації «Спілка Героїв України», депутатом Харківської обласної ради Віктором Остапчуком

запросили на захід не тільки борівчан. Вшанувати пам'ять великого сина України приїхали гості

з Харкова, а також з Ізюмщини, Куп'янщини і Шевченківщини. Багато з них — кадрові залізничники,

яким пощастило працювати в галузі за часів Георгія Миколайовича та які свято шанують його

пам'ять.

     Перед глядачами виступили народні та заслужені артисти України. Напевно, такої їх кількості

одночасно Борова ніколи й не бачила. Виступи квартету «Гетьман», тріо бандуристок «Купава»

та київського колективу «Червоні маки» зал зустрічав на «ура», неодноразово викликаючи

артистів на біс.

     Захоплено прийняли глядачі й ведучого вечора, народного артиста України Петра Магу. До

речі, відомий артист, поет, телеведучий і сценарист — з родини залізничників і свою трудову

діяльність починав у локомотивному депо Чоп Львівської залізниці. Мага вів вечір невимушено,

іноді дуже серйозно, іноді — іронічно й жартівливо, взагалі, контакт із залом був цілковитим.

Особливо вразив глядачів вірш пам'яті Георгія Кірпи, який Петро Мага написав буквально

напередодні приїзду в Борову.

     Як підкреслив ведучий, протягом майже 17 років пам'ятні заходи, приурочені до днів народження

і смерті Г.М. Кірпи, організовує його соратник Віктор Остапчук, Герой України, з 2000-го по 2012 рік —

начальник Південної залізниці.

        — На мою думку, в історії незалежної України немає нікого, хто міг би зрівнятися з Георгієм

Миколайовичем за масштабом особистості та величезним обсягом виконаної роботи, — зазначив

В.М. Остапчук. — Наприклад, усього лише за три перші роки після приходу Кірпи — тільки за

рахунок ліквідації посередництва і бартеру та встановлення контролю за ціновою політикою —

«Укрзалізниця» додатково отримала півтора мільярда доларів. І зараз це величезна сума, а на

початку двохтисячних вона була просто космічною. Зарплати залізничників при Кірпі зросли майже

в сім разів, у нас черга стояла з бажаючих працювати навіть на низових посадах, а зараз фахівці,

особливо найбільш затребуваних робітничих професій, тікають хто куди. При цьому завдяки Кирпі

розвивалася не тільки залізниця, а й інші галузі транспорту та української економіки. Досить сказати,

що третину продукції вітчизняного машинобудування тоді складали замовлення «Укрзалізниці».

      — Останні кілька років концерти пам'яті Кірпи проходили в Куп'янську, тепер ось у Боровій, —

розповідає почесний залізничник, Заслужений працівник транспорту України Олександр Чернишов,

який приїхав у Борову в складі делегації селища Куп'янськ-Вузловий. До речі, за часів Георгія Кірпи

Олександр Іванович працював заступником начальника служби електропостачання Південної

залізниці, особисто брав участь у масштабній програмі Кірпи з модернізації залізниці. — Мені

концерт дуже сподобався. Особливо виступи харківських бандуристок з «Купави», квартету

«Гетьман». І, звичайно, ведучий вечора. Мага - красень, а його вірш, як то кажуть, у самісіньке

око, дуже життєвий. Вважаю, заходи на честь Георгія Миколайовича треба обов'язково

проводити. І величезне спасибі Віктору Миколайовичу Остапчуку, який, незважаючи на

будь-які обставини, робить усе, щоб Георгій Миколайович продовжував жити в пам'яті людей.

Ф О Т О

Світлої пам’яті Георгія Кірпи.

Цей вірш власного авторства, написаний по дорозі до селища Борова,

народний артист України Петро Мага прочитав на вечері пам’яті

Героя України Г.М. Кірпи 27.07.2021.

Моя кохана ненько Україно,
Тобі співали стільки гарних слів,
Що ти красива, вільна і єдина,
Країна міст, степів, морів, лісів.

І що птахи твої завжди летять за обрій,
На жаль, і люди теж туди летять.
Моя країно, скільки зникло колій,
Чому заводи пусткою стоять?!!

Чому розумні хлопці і дівчата,
Які тебе би мали розвивать,
До Польщі… щоб суницю позбирати.
До Чехії – заводи будувать.

Зривати апельсини в Лісабоні,
Готелі прибирати і двори.
Невже це з нами? З нами!!! Тут! Сьогодні,
А не якоїсь чорної пори!

Хоча не всі! Є ті, що вміють жити,
І користь мати із найгірших літ.
Скажіть, мені хтось може пояснити,
Що значить термін: «соціальний ліфт?!!»

Чому ми в казку досі вірим сліпо,
Хоча всі знають: не буває див.
Ох! Що сказав би нам Георгій Кірпа,
Якби до днів сьогоднішніх дожив!

Та мовив класик: маєм те, що маєм,
А те, що дійсно маєм – то не мед.
Країні нині так не вистачає,
Людей, що справу рухають вперед…

Що здатні розривати кабінети
І змінювати розміри доби.
Без іноземців, ще й без інтернету,
Георгій Кірпа… просто він… робив!!!

Не бачачи сім’ю, дружину, друзів,
Не знаючи не сумніви, ні страх,
Тому ми з вами й досі, по заслузі,
Вшановуєм його тернистий шлях.

Таких все менше… і від цього гірко,
Вчимо, як книгу, все його життя.
І хай його Геройська справжня Зірка,
Освітить нам дорогу в майбуття!