13.09.2018

                           Президенту Міжнародної громадської організації

                                     «Фонд імені Георгія Миколайовича Кірпи» Палюху А.В.

                                                                         засновнику МГО  Кірпі Ж. І.

 

                                  Колективу народного аматорського хору імені Георгія

                      Кірпи Клубівського сільского будинку культури

 

               30350 Хмельницька обл., Ізяславський р-н

                                                                      с. Клубівка, вул. Г Кірпи, 76/а.

 

 Дорога Жанна Ігорівна! Шановний Анатолію Володимировичу!  

 

           Прийміть від нас найщиріші вітання та побажання всіляких гараздів у Вашій подвижницькій

діяльності, спрямованій на підтримку всього «розумного, доброго, вічного» у нашій молодій

незалежній українській державі.

          Ми щиро дякуємо Вам за посильну підтримку та допомогу, яку Ви надаєте землякам Георгія

Миколайовича, продовжуючи велику справу, започатковану ним. Саме завдяки йому у нашому

селі ми маємо один з найкращих сільських будинків культури не тільки в районі, а й в області.

                                                                                                      

«Село моє, для мене ти єдине.

Для мене ти найкраще на землі.

Частинка серця і Вкраїни,

Прийми мої всі радощі й жалі.», - 

   ось уже тринадцять років поспіль кожного 20 липня цими поетичними рядками ми, народний

аматорський хор імені Георгія Кірпи, починаємо святковий концерт, присвячений нашому славному

землякові – Георгію Миколайовичу Кірпі. І ці поетичні рядки плавно перетікають у пісню про рідне

село «Клубівські зорі», написану для нас ізяславським поетом-композитором Василем Кравчуком,

яка стає прологом доброї та щирої пісенно-поетичної розмови про нашого славного земляка у

чергову річницю з дня його народження. І наші глядачі – і земляки, і гості (а це в основному

ветерани-залізничники, що відпочивають у санаторії) переповнюються почуттям любові та

вдячності до незабутнього Георгія Миколайовича.

      А пісня, яку ми виконуємо, наша рідна українська пісня, злітає все вище і вище (ніби до

небес, до самого Бога), запалює вогники – то радості, то смутку - у наших очах і душах та очах

і душах наших глядачів. І, розчулені піснею, вони згадують добрим словом свого земляка,

колегу, керівника – наставника, добру прекрасну Людину і дуже часто присвячують йому

свої поетичні рядки.

   Іван Війтенко, вчорашній працівник Коломийської дистанції сигналізації і зв’язку (Івано -

Франківський відділок Львівської залізниці), член національної спілки письменників України.

Відпочиваючи у нашому санаторії, 27 грудня 2015 року у одинадцяту річницю трагічної загибелі

Георгія Миколайовича Кірпи на нашому концерті-реквіємі прочитав присвячені йому свої поезії.

Ось одна із них:

                        «Зоря Кірпи».                                                                                                       

            Спитайте в Гориня, що до Дніпра спішить,

Спитайте тополину і калину,

Спитайте у Клубівки, що бринить

Струною болю у грудневу днину.

         Чому та дата б'є набатом  в дзвін?

           Чом чорним круком над землею лине?

           Бо в день отой упав Вкраїни син.

         Що перед ворогом не падав на коліна.

Він змія подолати не зумів,

Немов Георгій - воїн сил небесних.

Він у борні, як смолоскип, згорів,

Побідоносця славного похресник.

           Схилило небо чорні прапори,

            Сумують Горинь і батьківська хата.

            Сльозу непрохану з очей зітри,       

            Сльозою не омити біль утрати.

Вулканом гнів клекоче день і ніч,

Кличе до волі, боротьби, звитяги.

У світі злоби, лжі і протиріч                                                                                                                  

 Живуть Кірпи стремління і відвага.

            Воскресне в боротьбі його земля.

            Народить небо нові покоління.

            Та завше нас вестиме й окриля

            Зорі Кірпи негаснуче проміння.

 

Веклич Світлана Олександрівна, ветеран Придніпровської залізниці, м. Кривий Ріг.

с. Клубівка, серпень 2017 р.:

 

               Село Клубівка, благодатний край.

На цій землі колись Кірпа зростав.

Любив її як син, бо сам був із народу.

Він залізниці все життя віддав,

Бо залізничником він був від Бога.

Життя іде. На жаль, ніхто не вічний.

Ми всі колись підемо в небуття,

І залишається по нас лиш пам’ять:

Коротка й довга, світла чи гірка.

Болить душа, бо так трагічно й рано

Георгій Миколайович пішов з життя.

Як заздрили йому і як цькували!

Але розставив час все по місцях.

І визнає сьогодні навіть влада,

Що за період незалежності держави

Єдиний Він міністром справжнім став!

Його життя - коротке, ніби спалах,

Та як багато справ він встиг зробить!

У перегонах, станціях, вокзалах,

У школах, стадіонах і лікарнях,

В народній пам’яті він завжди буде жить!

 

Дрезналь Ліза Петрівна, вчителька-пенсіонерка, учасниця хору, с. Клубівка, 2005 рік:

                                    

                               «Вічна слава Георгію Кірпі»

То було велике свято                                     І красується в Клубівці

По усій окрузі:                                                Лінійна лікарня,

Розквітала Україна,                                        А у центрі – сільська рада,

Мов калина в лузі.                                          Клуб, хлібопекарня.

      Здійснилася наша мрія –                                 Вже й в містах будов багато -

      Мрія Батьківщини,                                           То твоя все справа,

      То ж про все це турбувався                             Царство Тобі небеснеє

      Герой України.                                                  І вічная слава!

Був він завжди на роботі                                Добру пам'ять залишив Ти

Друг, організатор.                                            Про себе, земляче,

Та в усіх ділах величних                                 За тобою вся Вітчизна

Вмілий реформатор.                                        Ще не раз заплаче.

       Мріяв збудувать багато                                    Вічна слава Георгію,

       У нашій країні,                                                  Герою Країни:

       Хоч будов уже чимало                                      Піднімав, відроджував

       По всій Україні.                                                 Нашу Україну!

 

        А закінчується наше пісенне дійство – і не лише до дня народження Г.М. Кірпи, бо майже

щомісяця ми організовуємо концерти для наших гостей -  ветеранів-залізничників з різних куточків

нашої країни, урочистим виконанням пісні Василя Кравчука «Героя славимо в піснях».

І величні слова:

«Славимо в пісні Героя,

Хай не змовкає наш спів!

Житиме вічно Георгій

   В серці своїх земляків!», вдячні глядачі слухають стоячи, віддаючи шану Великому Сину

маленької Клубівки. А ще висловлюють нам свою вдячність і за майстерно виконану пісню,

і за збереження нами  доброї пам’яті про славного Земляка, залишаючи її у нашій Книзі

відгуків. Ось деякі з них: «Дорогі наші земляки, українці-клубівці! Ми щиро дякуємо Вам

за запрошення на концерт вашого колективу. Дякуємо за те, що Ви носите ім’я Кірпи Г.М. –

вашого земляка, нашого керівника, Героя  України. Велика подяка усім вам, що в свій

вихідний день ви подарували нам такий чудовий настрій, таку позитивну енергетику через

ваші пісні, гуморески.

       Ми пишаємося вами і бажаємо усім вам, вашому колективу міцного здоров’я, любові,

достатку, радості від життя, бажання творити, нести пісні, а головне – мати велику підтримку…

А ще бажаємо, щоб вашою візитною піснею була пісня про Г. М. Кірпу.

 

Група ветеранів Львівської залізниці.

21.06.2015р.»;

 

«21 ноября 2015 г.

      Ветераны-железнодорожники Южной железной дороги, 42 чел., выражают творческому

коллективу дворца культуры села Клубовка искреннюю, сердечную благодарность за

предоставленную возможность провести вместе с нами вечер отдыха…

     Мы убедились в том, что благодарная земля Клубовки рождает не только легендарных

личностей, государственных деятелей в лице нашего учителя и воспитателя – Министра

транспорта и связи Украины Георгия Николаевича Кирпы, но и яркие таланты, которыми вы

обладаете и дарите их людям.

     Заслуженный народный аматорский хор им. Георгия Кирпы, а также отдельные исполнители

различных жанров останутся в нашей памяти на долгие годы.

Спасибо Вам за это! …

     По поручению нашей группы, которая была на концерте, ее руководитель – заместитель

председателя Совета ветеранов Южной железной дороги Рукавица Н. Е.»;

 

      «Сьогодні, 20.07.2016 р. ми, пенсіонери Придніпровської залізниці, прибули до вашого

села. В цей пам’ятний день вашому великому землякові, гідному сину України Г.М. Кірпі,

мало б виповнитися 70 років. Скільки позитивних змін зроблено цією людиною на благо

свого рідного села, очолюваної ним галузі, держави вцілому! А скільки б ще могло бути

зроблено…

   Шановні учасники народного аматорського хору! Герой України Г.М. Кірпа, малу батьківшину

якого ви так талановито обрамляєте пісенним вінком, гордився б вами. Ви гідні носити його ім’я.

Ви вражаєте чистотою голосів, професійним підходом до виконання репертуару. …

    Миру вам і щастя без меж, як і всій подільській землі!

    З повагою, ветерани Придніпровської залізниці (42 чол.).

20.07. – 02.08.2016.»;

 

«27.11.2016 р.

   Дорогі наші собратими, мешканці села Клубівка!

   З щирою подякою ми прийшли на Ваш концерт, відчуваючи сердечне тепло і радість у ваших

очах. Ваші теплі слова, співучі серця, добрі посмішки ввійшли в наше серце, нашу душу. Всі ці добрі

пісні зігрівають нас, даючи нам сподівання на спільне майбутнє, на щастя нашої України-неньки. В

ній живуть такі чисті, добрі, співучі, щирі люди, які своїми піснями ріднять Схід і Захід. Ваші пісні

повертають нас у дитинство, і це нас дуже зворушує, до щему в серці, до сліз.

Від душі кажемо Вам велике ДЯКУЄМО!

Живіть довго, даруючи людям добро і гарний настрій.

        З повагою до Вас ветерани Донецької залізниці.»;

 

«26.10.2017 р.

     Від ветеранів-залізничників Одеської дороги.

     Прийміть найщирішу подяку усьому колективу народного аматорського хору ім. Г. Кірпи.

Бажаємо всім творчих злетів, здоров’я, і щоб ще багато років Ваш колектив радував людей

своїми творчими успіхами. Ваша творчість надихає нас, слухачів, на віру у краще майбутнє

України. Ваш талант не має меж, як не має меж між Сходом і Заходом. Так буде завжди!

Здоров’я, успіхів Вам на довгії літа!»;

 

 

«20.07.2018 г.

    Сегодня, мы, ветераны Приднепровской железной дороги, в день рождения Георгия

Николаевича Кирпы возложили живые цветы к его памятнику, сфотографировались на

долгую и добрую память о настоящем Человеке, который любил свою страну и свой

многострадальный народ. Сегодня ему бы исполнилось 72 года! В его родном селе

Клубовка в доме культуры состоялся замечательный концерт народного самодеятельного

хора имени Георгия Кирпы.

    Хотим выразить благодарность руководителю хора Антонине Мартыновне за ее талант,

организаторские способности, душевность и профессионализм. Звучание песен очень

красивое, душевное. Особый колорит придают исполнению мужские голоса, сильные,

хорошо поставленные. Такое ощущение, что поют не 5 исполнителей, а 25. Особо хочется

отметить выступление солистов хора, а именно руководителя дома культуры по

художественной части Янчука Александра, который пишет стихи и музыку к ним. Было

интересно послушать юморески, стихи и воспоминания исполнителя, который знал лично

и выступал в клубе с Г.Н. Кирпой. Мелодично и красиво звучали женские голоса. Женщины –

Вы просто героини, мы Вас уважаем и обожаем. Всему коллективу хора – так держать многие годы!

Здоровья, благополучия, счастья Вам!

    С уважением, коллектив Приднепровской железной дороги.».

 

          Така наша творча діяльність (ось уже19 років) стала можливою при підтримці – тоді, на

початку 2000-х - Георгієм Миколайовичем, бо саме завдяки його зусиллям (реконструкція будинку

культури, будівництво лікарні та інших закладів) Клубівка поступово стала перетворюватись у

модернізоване сучасне село, і лише його трагічна загибель у грудні 2004 року зупинила цей

процес. Ось чому після цієї страшної події ми взяли його ім’я, яким пишаємося і яке з гордістю

несемо людям – нашим глядачам.

 

       Ми дуже вдячні Вам (правлінню та сособисто Жанні Ігорівні) за те, що наш колектив був

залучений до участі у найвизначніших подіях у житті нинішньої Клубівки, а саме: відкриття

пам’ятника Георгію Миколайовичу у 2009 році та музею-садиби у 2010 році. Ці події для нас

не тільки незабутні, а й життєдайні. Саме у 2010 році Ви придбали для нас прекрасні концертні

костюми, у яких ми сьогодні несемо українську пісню та возвеличуєм ім’я свого славного земляка. 

     І хоча дуже непросто у нашу переломну епоху – епоху кривавої боротьби за українську

незалежну державу -  нам невмирущою піснею творити українську душу, ми стараємось не

тільки вижити як колектив, а й постійно удосконалюємо свою виконавську майстерність. А

тому часто беремо участь не лише в районних концертах, фестивалях, конкурсах, а й  у

обласних. Найбільше наше досягнення – Диплом другого ступеня на обласному конкурсі

хорових колективів у 2015 році. Серед небагатьох сільських аматорських колективів, які

брали участь у  конкурсі - це справді визначне досягнення.

    На жаль, з кожним роком наші ряди рідшають. Тільки за останні п’ять років передчасно

відійшли у вічність п’ятеро наших друзів – самовідданих аматорів хорового співу, пам'ять

про яких назавжди залишиться у наших серцях. Натомість на їх місце майже ніхто не

приходить. Не віримо, що причиною цього є байдужість, бо українці – народ співочий.

Можливо, у наш непростий час люди більше переймаються матеріальним, аніж духовним.

Але, на нашу думку, матеріальне надолужити дуже просто, а втрачене духовне – втрачене

назавжди, і це  є справжнє зубожіння людини, як особистості, так і громадянина та патріота.

 

     Але, як би нам, нашому хоровому колективу, не було важко, ми і надалі будемо жити та

з честю нести свою величну місію, бо, як ми самі декламуємо на наших концертах:

             Вкраїнська пісня, наче поклик долі,

             Натхнення наше, дум стрімких політ.

             Йдемо ми з нею по життєвім полі                                                                                                 

             Й не зрадим їй до скону своїх літ. 

          А ще – гордо і велично уславлюватимемо ім’я нашого славного земляка – Героя України

   Георгія Миколайовича Кірпи. Віримо і знаємо, що ми завжди можемо сподіватися на підтримку

   та допомогу Міжнародної громадської організації «Фонд імені Георгія Миколайовича Кірпи».

        

        Кожне наше пісенне дійство ми закінчуємо величальною «Многая літа». Так і нинішнє наше

   послання до Вас ми закінчуємо нашими щирими побажаннями Вам міцного здоров’я, щастя,  

   всіляких гараздів. Многії і благії Вам літа!

 

З повагою,

учасники народного аматорського хору імені Георгія Кірпи Клубівського сільського будинку культури.

 

               За дорученням колективу  хору лист підписали:       

               керівник  хору ______________________  Лукаревська А.М.;

               староста хору  _______________________ Мельник О.В.;

               директор будинку культури ____________________ Самчук Н.Й.;

               художній керівник будинку культури ____________________ Янчук О.В.

        

P.S. До листа додаємо світлини – свідчення нашої творчої діяльності.

 

15 серпня 2018 року

с. Клубівка

 

Вечір пам’яті Георгія Миколайовича Кірпи. 30 грудня 2010 р.

 

 

Обласний конкурс хорових колективів. Лауреати Диплому Другого ступеня. 

м. Волочиськ, 31.10.2015 р. 

 

Фестиваль народного мистецтва до 25-річчя незалежності України. 

м. Ізяслав, 10.06.2016 р.                                       

 

Після концерту до дня народження Г.М. Кірпи.

 

20 липня 2017 р. с. Клубівка

 

Відкриття памятника Герою України Г. Кірпі. С. Клубівка, 20 липня 2009 р. 

 

На відкритті музею-садиби Г.М. Кірпи. 20 липня 2010 р. с. Клубівка

 

Відкриття лікарні у с. Клубівка. 2004 р.

 

Обласний фестиваль народної творчості. Клубівка. Квітень 2008 р.

 

20 липня 2016 р. 70 років від дня народження Г.М. Кірпи. с. Клубівка