27.07.2016

Пам’ять про Г.М. Кірпу   

Пішов з життя так скоро

Цей добрий Чоловік,

Так жаль, що Бог призначив

Йому короткий вік…

Любов, повагу, шану

Від всіх людей він мав,

І все-таки комусь він

Так дуже заважав.

Нема давно на світі,

Та  пам’ять все живе.

Кірпі, щоб поклонитись

Народ все йде і йде…

В день ювілею люди

Всі згадують  його

Лиш 70 було би, та жаль, –

Немає вже давно…

18.06.2016 рік

Садиба-музей Г.М. Кірпи

З хвилюванням я ступаю

На хати цей поріг.

Що буду тут, в Клубівці,

Хто б то подумать міг!?

У цій хатині ріс він,

Душею все мужав

Героєм країни що стане,

Того ще він не знав.

Вчився в школі добре,

І на баяні грав.

Тваринок всіх любив,

Собачок в дворі мав.

Котика рудого

«Шустиком» назвав,

Часто брав на руки,

Гладив, обіймав.

Ось такий був Чоловік –

Добрая душа.

І звали чоловіка –

Георгій Кірпа.

21.06.2016 рік

Олена  Йосипівна Мельничук