18.10.2011

     Святитель Іоанн Милостивий, Патріарх Олександрійський, народився на Кіпрі в VII столітті в

сім'ї знатного вельможі Єпіфанія. Згідно  волі батьків одружився і мав дітей. Коли дружина і діти

святого померли, він став ченцем: строгим пісником, молитвеником і братолюбцем.

     Його духовні подвиги здобували йому популярність, і, коли овдовіла патріарша кафедра в

Олександрії, імператор Іраклій і все духівництво вблагали  святого Іоанна зайняти патріарший

престол.

     Святитель гідно ніс архіпастирське служіння,  піклуючись про етичне і догматичне виховання

пасомих.

     Але головною своєю справою святитель вважав милостиню і благодіяння  всім нужденним.

На початку свого патріаршого служіння він наказав врахувати бідних і убогих в Олександрії,

яких виявилося понад сім тисяч чоловік. Всім цим нещасним святитель давав щоденний

безкоштовний прожиток. Двічі в тиждень, в середу і п'ятницю, він виходив до дверей патріаршого

собору і, сидячи на паперті, приймав всіх нужденних: розбирав розбрати, допомагав ображеним,

роздавав милостиню. Три рази в тиждень він відвідував лікарні надаючи допомогу страждальникам.

     Святий Іоанн Милостивий був відомий своїм покірливим відношенням до людей. Одного дня

святитель вимушений був за якусь провину відлучити від Церкви одного клірика. Той, що

провинився озлобився на Патріарха. Святитель хотів призвати його для бесіди і забув про це.

Під час здійснення  Божественної літургії святий пригадав слова Євангелія: коли приносиш свій

дар на вівтар і пригадаєш, що брат твій має щось  проти тебе, - залиш дар свій і перш за все

помирись з братом твоїм. Святитель вийшов з вівтаря, призвав до себе клірика, що провинився,

і, ставши перед ним на коліна, всенародно попросив вибачення. Приголомшений клірик розкаявся

в скоєному і згодом став благочестивим священиком.

     Незадовго до смерті, у зв’язку з  хворобою, святий Іоанн був змушений  залишити свою кафедру і

відправитись на о. Кіпр. Під час подорожі  на кораблі хворому святителеві було знамення: у сонному

баченні йому з'явився променистий муж і сказав: "Цар царів зве тебе до себе". Це бачення

провістило швидку смерть Патріарха. Прибувши на Кіпр, в рідне місто Амафунт, святитель з миром

  відійшов до Господа.

    Церква залучила його до лику святих як святителя. Мощі його знаходились в Константинополі, в

1249 році були перевезені до Венеції, інші частки мощів з 1489 року знаходились в Будапешті, а

тепер в Братиславі.

     Пам’ять про нього відзначається 12 листопада за новим стилем.